Власники корпоративних прав або учасники товариства відповідно до п. «Б» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р № 1576-XII (далі - Закон № +1576) мають право брати участь у розподілі прибутку ТОВ і отримувати дивіденди. Кожен учасник отримує за законом свою пропорційну частку або дивіденди згідно своєї внесеної частки. Подібні норми щодо розподілу прибутку, передбачені ст. 116 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України.
Згідно Ст. 10 ЗУ «Про господарські товариства» учасники товариства також мають право не тільки одержувати, але і брати участь у розподілі прибутку ТОВ. Це підтверджує і ст. 88 ГКУ, в якій говориться, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку.
Всі ці права обумовлені корпоративними правами, що отримують і можуть використовувати всі учасники товариства. Згідно Ст. 167 ГПКУ корпоративними правами називаються права осіб, які мають певну в статутному капіталі ТОВ частку, які включають в себе право на участь даних осіб в управлінні господарською організацією, отримання дивідендів даної організації. На законодавчому рівні також дано визначення дивідендів. Це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника корпоративних прав, майна, цінних паперів та ін., що засвідчують право власності інвестора на частку в активах емітента. Розподіл даного прибутку відбувається за правилами бухгалтерського обліку.
Рішення про виплату дивідендів приймається на загальних зборах учасників ТОВ. Відбувається процедура згідно статуту підприємства та в рамках ст. 59 ЗУ «Про господарські товариства» з урахуванням п. «Д» ч. 5 ст. 41 цього Закону, ст. 88 ГПКУ.
У рішення про направлення прибутку підприємства на виплату дивідендів входить: сума прибутку, спрямована на виплату, розмір дивідендів, час і порядок їх виплати. Після прийняття на зборах такого рішення і відбувається безпосередньо сама процедура.
Слід знати, що:
Дивіденди, які отримав платник податків від інших платників податків, не обкладаються податком у випадках, передбачених п. 153.3 ст. 153 ПКУ, тобто не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (пп. 136.1.12 ст. 136 ПКУ).
Товариство може виплачувати власнику корпоративних прав дивіденди незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 152 ПКУ (пп. 153.3.1 ст. 153 ПКУ).
Підприємство проводить нарахування дивідендів та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Виняток становлять випадки передбачені пп. 153.3.5 ст. 153 ПКУ, тоді авансовий внесок платити не потрібно, наприклад, у разі виплати дивідендів фізичній особі.
Дивіденди, що сплачуються підприємством у грошовій формі не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. 196.1.6 ст. 196 ПКУ.
Нараховані виплати емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, відповідно до пп. 170.5.3 ст. 170 ПКУ оподатковуються за ставкою в 5%, яка визначена в п. 167.2 ст. 167 ПКУ. Податковим агентом при виплаті дивідендів виступає в даному випадку підприємство. Податковий агент зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи від суми дивідендів, що виплачуються такій особі (пп. 14.1.180 ст. 14 ПКУ).
Дивіденди, прибуток від акцій, доходи від участі працівників у власності підприємства не є виплатами, які підпадають під нарахування єдиного внеску, згідно з п. 7 ст. 7 Закону № 2464 він на них не нараховується.